класифікація факторів середовища

Середа і фактори середовища, їх класифікація
Під середовищем проживання звичайно розуміють природні тіла і яв ¬ лення, з якими організм (організми) знаходяться в прямих чи непрямих взаєминах. Окремі елементи середовища, на ко ¬ торие організми реагують пристосувальними реакціями (адап-таціямі), носять назву факторів.
Поряд з терміном «середовище проживання» використовуються також по ¬ няття «екологічна середовище», «місцепроживання», «довкілля», «навколишнє природне середовище», «навколишнє приро ¬ да» та ін Чітких відмінностей між цими термінами немає, але на деяких з них слід зупинитися. Зокрема, під попу ¬ лярні останнім часом терміном «навколишнє середовище» по ¬ приймається, як правило, середа, в тій чи іншій (у більшості випадків значною) мірою змінена людиною. До неї поблизу ¬ ки за змістом «техногенне середовище», «антропогенне середовище», «про ¬ мисловості середу».
Природне середовище, навколишня природа – це середовище, не змінений ¬ ва людиною або змінена в малому ступені. З терміном «ме ¬ стообітаніе» зазвичай зв’язується те середовище життя організму або виду, в якій здійснюється весь цикл його розвитку.
У «Загальної екології» мова звичайно йде про природне середовище, окру ¬ лишнього природі, місцепроживання; в «Прикладної та соціальної еко ¬ логії» – про довкілля. Цей термін часто вважають не ¬ вдалим перекладом з англійської environment, оскільки відсутність про-ствует вказівку на об’єкт, який оточує середу.
Вплив середовища на організми зазвичай оцінюють через окремі ¬ ні фактори (лат. робить, що виробляє). Під еколо ¬ кими факторами розуміється будь-який елемент або умову середовища, на які організми реагують пристосувальними реакція ¬ ми, або адаптаціями. За межами пристосувальних реакцій лежать летальні (згубні для організмів) значення факторів.
Класифікація факторів:
Найчастіше фактори поділяють на три групи.
1. Фактори неживої природи (абіотичні, або фізико-хі ¬ ческие). До них відносяться кліматичні, атмосферні, грунтово ¬ ні (едафіческіе), геоморфологічні (орографічні), гідро ¬ логічні та інші.
2. Фактори живої природи (біотичні) – вплив одних орга ¬ нізмів або їх спільнот на інші. Ці впливи можуть бути з боку рослин (фітогенні), тварин (зоогенние), микроор ¬ ганизмов, грибів і т. п.
3. Фактори людської діяльності (антропогенні). У їх чис ¬ ле розрізняють прямий вплив на організми (наприклад, промисел) і непряме – вплив на місцепроживання (наприклад, забруднення середовища, знищення кормових угідь, будівництво гребель на річках і т. п.).
Сучасні екологічні проблеми та зростаючий інтерес до екології пов’язаний з дією антропогенних факторів.
Цікава класифікація факторів за періодичністю і спрямований ¬ ності дії, ступеня адаптації до них організмів. У цьому отноше ¬ нії виділяють фактори, що діють строго періодично (сме ¬ ни часу доби, сезонів року, припливно-відливних явища і т. п.), що діють без суворої періодичності, але повторювані вре ¬ мя від часу.

Сюди відносяться погодні явища, повені, Урага ¬ ни, землетрусу і т. п. Наступна група – фактори направ ¬ ленного дії, вони звичайно змінюються в одному напрямку (потепління або похолодання клімату, заростання водойм, захворівши ¬ чіваніе територій і т. п. ). І остання група – фактори неопре ¬ деленного дії. Сюди відносяться антропогенні фактори, наи ¬ більш небезпечні для організмів і їх спільнот.
З перерахованих груп факторів організми найлегше адап ¬ тируются або адаптовані до тих, які чітко змінюються (строго періодичні, спрямовані). Адаптаційні до них така, що часто стає спадково обумовленою. І якщо фактор змінює періодичність, то організм продовжує протягом деякого часу зберігати адаптації до нього, тобто діяти в ритмі так званих «біологічних годин». Таке явище, зокрема, має місце при зміні часових поясів.
Деякі труднощі характерні для адаптації до нерегулярно-пе ¬ періодичного факторам, але організми нерідко мають механізми пред ¬ чувствия їх можливості (землетруси, урагани, повені і т. п.) і в якійсь мірі можуть пом’якшувати їхні негативні наслідки.
Найбільші труднощі для адаптації представляють фактори, при ¬ роду яких невизначена, до них організм, як правило, не готовий, вигляд не зустрічався з такими явищами і в процесі еволюції. Сюди, як зазначалося, належить група антропогенних факторів. У цьому їх ос ¬ новних специфіка і антіекологічность. Багато з цих факто-рів, крім того, виступають як шкідливі. Їх відносять до групи ксенобіотиків (грец. ксенокс – чужий). До останніх відносяться практичес ¬ ки всі забруднюючі речовини. У числі швидкозмінних факто ¬ рів велике занепокоєння в даний час викликають зміну клімату, обумовлює так званим «тепличним, або парников. ¬ вим, ефектом», зміна водних екосистем в результаті преобразо ¬ вання річок, меліорації і т. п. Тільки в окремих випадках за відношенню до таких факторів організми можуть використовувати механізми так на ¬ званих преадаптацій, тобто ті адаптації, які виработ ¬ лись по відношенню до інших факторів. Так, наприклад, устойчи ¬ вості рослин до забруднень повітря в якійсь мірі сприяють ті структури, які сприятливі для підвищення посухостійко ¬ сти: щільні покривні тканини листя, наявність на них воскового нале ¬ та, опушенности, менша кількість продихів та інші структури, сповільнює процеси поглинання речовин, а отже, і отрав ¬ ня організму. Це необхідно враховувати, зокрема, при підборі асортименту видів для вирощування в районах з високою примушує ¬ ленній навантаженням, для озеленення міст, проммайданчиків і т.п.